Морфологічне дослідження трансплантованої нирки

Морфологічне дослідження трансплантованої нирки (ТН)

Забезпечення максимально тривалого функціонування ТН неможливе без її морфологічного дослідження у разі виникнення показань.

Одним із основних показань для морфологічної верифікації причини порушення функції в будь-якому періоді після ТН є підвищення креатинемії/зниження ШКФ.

Для пацієнтів після ТН навіть невелике зростання креатиніну є клінічно значимим; встановлені його концентрації, які необхідно використовувати у клінічній практиці.

1) Зростання ≥10–15% від базового значення вважають важливими і вимагає повторного контролю протягом 24–72 год. Такий підхід особливо важливий у перші 3–6 місяців після ТН.

2) Зростання ≥20% від базового рівня є клінічно значимим і потребує пошуку причини: дегідратація, нефротоксичні концентрації ІКН, інфекція, відторгнення, обструкція сечовивідних шляхів, НПЗП, інгібітори РААС тощо.

3) Зростання ≥25–30% – підозра на гостре клітинне або антитіло-опосередковане відторгнення, що є показанням до УЗД з доплером, визначення рівня ІКН, виключення інфекцій.

4) Абсолютні значення

Підвищення креатиніну на ≈26 мкмоль/л за 48 год або у 1,5 рази від вихідного — відповідає критеріям ГПН і вимагає таких самих дій, як і у разі ГПН нативних нирок.

Алгоритм діагностичних дій для визначення показань до біопсії ТН

1. Погіршення функції трансплантата

Крок 1 — виключити преренальні/постренальні причини:

гіповолемія;

інфекція;

обструкція сечовивідних шляхів;

застосування нефротоксичних лікарських засобів, контрасту.

Якщо причина встановлена – лікування, показань до біопсії немає.
Якщо причина не знайдена → крок 2.

Крок 2 — оцінити зміни концентрації креатиніну

↑ креатиніну ≥15% від базового → БІОПСІЯ

Прогресуюче зниження рШКФ >5–10 мл/хв протягом 1–2 тиж → БІОПСІЯ

2. Підозра на відторгнення

Стабільне ↑ креатиніну на ≥10-15% без встановлених причин → БІОПСІЯ

Чутливість трансплантата/біль → БІОПСІЯ

Поява dnDSA + підвищення креатинемії ≥10-15% → БІОПСІЯ

Стабільний креатинін + dnDSA → Біопсія для виключення субклінічного відторгнення

3. Ранній посттрансплантаційний період (0–30 днів)

3.1. Відтермінована функція трансплантата (ВФТ)

Концентрація креатиніну не знижується протягом 5–7 днів → БІОПСІЯ

3.2. Діурез відсутній протягом 24-48 годин після ТН.

Після виключення тромбозу → БІОПСІЯ

4. Протеїнурія / альбумінурія

Протеїнурія >1 г/добу → БІОПСІЯ

Швидке зростання протеїнурії будь-якого рівня → БІОПСІЯ

Нефротичний синдром → БІОПСІЯ

5. Підозра на виникнення рекурентної або ж розвитку нової нефропатії → БІОПСІЯ.

6. Підозра на нефротоксичність імуносупресантів

Диференціація ІКН-токсичності vs. відторгнення → БІОПСІЯ обов’язкова

7. Підозра на BK нефропатію

BK віремія >10⁴ копій/мл → БІОПСІЯ

Різке наростання BK вірусного навантаження → БІОПСІЯ

8. Протокольні (моніторингові) біопсії

Виконуються в центрах, які це практикують:

0 – біопсія;

через 3 місяці;

через 6 місяців;

через 12 місяців;

щорічно у хворих з високим ризиком відторгнення.

9. За даними УЗД ознаки інтерстиціального фіброзу поєднані з стабільним підвищенням креатиніну ≥15% → БІОПСІЯ

Протипоказання до біопсії

INR >1.5, тромбоцити <50 тис

Неконтрольована гіпертензія

Підозра на інфекцію в ділянці трансплантата

Кожне відділення, яке виконує ТН, повинне здійснювати морфологічне дослідження трансплантованої нирки.

Окрім вище викладеного хочу звернути увагу всіх причетних до ТН до двох монографій українських авторів, присвячених цьому питанню.

Атлас патоморфології ниркових трансплантатів – фундаментальна монографія створена піонерами морфології (Никоненко Т.М., Траілін А.В., Никоненко О.С.) тільки з використанням власних результатів досліджень.

Розділ «Трансплантаційна морфологія» (Кропельницький В.О., Чепур Н.В.) в монографії «Основи трансплантаційної нефрології».